Не дуже. Мене поселили в цей готель, а правильніше, апартаменти, у відрядження. Не я бронювала, секретар. Бо мій звичний готель Рейкарц не мав номерів. По-перше, дуже напрягло, коли почали дзвонити, коли я ще була в дорозі, де я, та коли буду. Дуже настирно. Без такту. Коли я вияснивши, що немає сніданків сказала, що пошукаю, напевно, інше місце, бо для мене це дуже важливо. Почали грузити, що, мовляв, як це так, бронь і т.п. Отака турбота. А основне, коли я зранку запитала, кому ключі, Наді було вже зовсім на гостю наплювати, бо бабло вже ж в неї. І чи добре мені було, чи ні, нікого вже не гребе. Читайте далі.

Розташування реально кльове. В центрі. От і всі переваги.

Натяк на пшонка-стайл на 2 бали. Все занадто. Видно, що треба було кудись вкладати кошти. Ну дуууже вицяцьковано. Давить на мізки. По факту, напевно, це для совєцких мужчин, що у відрядженння їдуть на здибанку. ЖАХ. Перебор. ПО-БАГАТАМУ. Тєлік старий, як світ. Канали переключити неможливо. Постіль у квіточки. Подушки ніякі. Гумові тапки БАГАТОРАЗОВІ. Ну камон, люди, просніться. Купіть вже тих пару пар одноразових! Вам вже це писали. А Ви дякували, мовляв, прислухаємося, все зробимо. Це на букінгу. капєц. Це ж Ваш бізнес, міняйтеся до кращого. Кому треба зараз одноразові клієнти. Всі за постійних боряться. Тримача в душовій так і досі немає. Та це фігня. А потім зранку, коли на вулиці і в помешканні біля 8 градусів, в душі текла теж температури такої ж водичка! Кльово! Потім грілася своїм феном. Балкон забитий фанерою!!! Блін! Фанерою!!! Підлога в кухні льод. І порада, якщо Ви вже чайник поставили, покладіть пару пакетиків чаю, цукор. Бо це вже крайнє жлобство.